Гонорар успіху адвоката може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що (як частина витрат, пов’язаних із розглядом справи) підлягає розподілу.

Такий висновок зробив Касаційний господарський суд ВС у постанові від 22.10.2020 за заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9187/19. Текст документу нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Питання полягало у стягненні судових витрат, які складалися з витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Відповідач, який виграв справу, крім витрат, обґрунтованих певним обсягом робіт, виконаних його представником, також заявив вимоги про стягнення з позивача так званого гонорару успіху, який був передбачений договором про надання правової допомоги.

Інша сторона заперечувала проти відшкодування цього гонорару. Але колегія суддів КГС мала іншу думку з цього питання.

У ВС послалися на постанову Великої Палати від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, де було висловлено таку правову позицію: «Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність». Певна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Нагадаємо, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).