Хто має відповідати за безпеку на транспорті вирішить Конституційний Суд

Конституційний Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у справі про конституційність норм КУпАП, що покладають відповідальність за окремі порушення у сфері безпеки на транспорті на керівника юридичної особи, якій належить авто.

11 жовтня Перший сенат КС розглянув справу на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження.

Представником скаржника у Конституційному Суді виступає партнер Адвокатського об’єднання «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Сидоренко, який готував правову позицію.

Конституційною скаргою ставиться під сумнів відповідність Конституції положень ч. 1 ст. 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, несе відповідальність за  перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (ч. 2 ст. 132-1 Кодексу), що були зафіксовані автоматичними приладами контролю.

«Наприкінці 2021 року та на початку 2022 року Укртрасбезпека за відсутності достовірних та допустимих доказів притягнула нашого клієнта (який є керівником підприємства) до адміністративної відповідальності за перевищення нормативів навантаження транспортних засобів цього підприємства. Усього було оформлено 1630 постанов і загальна сума штрафів, з урахуванням положень ст. 308 КУпАП, сягнула 102,8 млн. гривень. До людини фактично застосували пожиттєву конфіскацію всього майна, - розповів про обставини справи А.Сидоренко. – Зрозуміло, що такі штрафи є надмірними, непропорційними та  очевидно несправедливими. Адже навіть у кримінальному процесі, коли йдеться про відповідальність за особливо тяжкий злочин, розмір штрафу є 120 разів меншим».

Адвокат додав, що під час оскарження постанов з’ясувалося, що автоматичні прилади, показники яких стали підставою для притягнення  директора до відповідальності, були встановлені без дозволу Укравтодору і з порушенням  нормативних вимог, що згодом підтвердила судова експертиза. Також ці прилади не пройшли повірки та обов’язкових  експертиз з технічного та криптографічного захисту інформації. До цього ж нормативи, на підставі яких клієнта притягнули до відповідальності, були застарілими. Вони були переглянуті Кабміном у бік спрощення вимог. Тобто відповідальність взагалі була скасована в розумінні ст. 8 КУпАП.

«За таких обставин реалізації норм закону можливість застосування покарання в автоматичному режимі викликає великі сумніви», - вважає партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери».

Він навів 5 підстав, на яких у конституційній скарзі грунтується невідповідність унормованої законодавцем процедури притягнення до відповідальності осіб  на підставі ст.ст. 14-3, 132-1 КУпАП положенням Конституції:

1. Законодавець установив адміністративну відповідальність, що співмірна або навіть більша за кримінальну (в контексті застосування штрафу).

2. Рішення про притягнення до відповідальності  приймає особа, як правило, без юридичної освіти, необхідного досвіду та за спрощеною процедурою - без виклику та повідомлення про розгляд справи.

3. Штрафи встановлені у фіксованому розмірі які, при цьому, не можуть бути зменшені ні суб’єктом владних повноважень, ні судом в залежності від обставин справи, зокрема від майнового стану особи (на відміну від притягнення особи до відповідальності за вчинення злочину, де така «пом’якшувальна» процедура передбачена).

4. Відсутній механізм уникнення або запобігання  надмірному та несправедливому покаранню,   який  наявний у кримінальному процесі (за сукупністю правопорушень, поглинання більш суворим покарання менш суворих»). Це призводить  до безпідставного  «механічного» додавання штрафів  за кожний випадок виявлення перевищення навантаження та «накручування» їх до гігантських розмірів.

5. Особа, яку некваліфікований суб’єкт за спрощеною процедурою притягнув до надмірної відповідальності, не має можливості оскаржити судове рішення в касаційному порядку.

«Таке регулювання не можна вважати правомірним з точку зору положень Основного Закону, адже  відповідні  норми створюють  умови для безпідставного, дискримінаційного та несправедливого  притягнення до  відповідальності,   а також для надмірного втручання у право власності особи», - резюмував А.Сидоренко.

В ході пленарного засідання ним було заявлено клопотання  про вжиття заходів забезпечення скарги та про встановлення порядку виконання можливого рішення КСУ.  Суд прийняв рішення розглянути вказані клопотання  на закритій частині провадження

Також Конституційний Суд додатково звернувся до членів Науково-консультативної ради КС, до Національного транспортного університету, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державної служби України з безпеки на транспорті з проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.

Відео засідання Першого сенату КС у цій справі можна переглянути за посиланням.