Заради дітей: 7 додаткових гарантій чоловікам для поєднання сімейних і трудових обов'язків

«Діти в однаковій мірі потребують піклування та уваги як матері, так і батька. Тому надання законодавцем додаткових щорічних відпусток, а також встановлення неповного та скороченого робочого часу для батька має сприяти гармонійному розвитку дитини».

Таку думку висловила адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Тетяна Борисенко у коментарі для видання «СЕГОДНЯ». Журналісти розбиралися, що саме зміниться для українських батьків у разі прийняття урядового проекту Закону №9045 від 05.09.2018 №9045 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткових гарантій, пов'язаних із поєднанням сімейних і трудових обов'язків».

«В сім’ях, де працюють обоє батьків, немає вибору, кому зручніше, вигідніше з огляду на рівень оплати праці, та з будь-якої іншої причини, забрати дитину з виховального чи навчального закладу, відвести на позакласні секції, на заняття з раннього розвитку, танці, басейн, тощо, - зауважила експерт. - Для спільного відпочинку з дитиною батьки мають синхронізувати свої відпуски, а надання додаткової щорічної відпуски тільки матері дитини позбавляє сім’ю можливості спільного відпочинку в цей період».

В Україні з 2016 року діє Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Статтею 17 передбачено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити жінкам і чоловікам рівні можливості суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками. Але наразі ця норма носить декларативний характер, оскільки Кодексом законів про працю України та Законом «Про відпустки» в чинній редакції рівних умов не передбачено.

Юрист виділила 7 ключових змін, що пропонуються проектом №9045, які підвищать трудові гарантії татусів до рівня материнських:

1. Заборона тимчасового переведення на іншу роботу чоловіків, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

2. Можливість встановлення скороченої тривалості робочого часу чоловікам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

3. Встановлення роботодавцем на прохання батька, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

4. Неможливість залучення до надурочних робіт або направлення у відрядження чоловіків, що мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю без їхньої згоди;

5. Надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за бажанням матері або батька дитини, яка використовується батьками за їхньою домовленістю і може розподілятись між ними у рівному співвідношенні.

6. Надання чоловікам частково оплачуваної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості, а також без збереження заробітної плати відпустки тривалістю до досягнення дитиною 6 років у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду.

7. Надання батькові додаткової щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Окремої уваги, на думку експерта, також заслуговує пропоноване проектом право на тимчасову відсутність працівника протягом дня (зміни) на робочому місці у зв'язку з виникненням у сім'ї обставин непереборної сили. Наприклад, якась раптова подія або нещасний випадок, що вимагають негайної та обов'язкової присутності. Така відсутність більше не буде підставою для звільнення за прогул.

В цілому такий закон у разі прийняття проекту у запропонованій редакції має позитивно вплинути на забезпечення рівності прав та гарантій чоловіків та жінок, що виховують дітей. Можна прогнозувати, що закон стане значним кроком для досягнення такої рівності, - переконана юрист.

Т.Борисенко зауважує, що запропоновані проектом зміни охоплюють майже всі суттєві гарантії осіб, що мають дітей, в трудовій сфері, які раніше мали лише жінки. Чоловіки при цьому ставилися на один рівень з бабою, дідом чи іншими родичами.

Інше питання - чи готові роботодавці забезпечувати передбачені проектом права на додаткову щорічну відпустку, на скорочений робочий день. Органи державної влади та місцевого самоврядування зазвичай додержуються норм законодавства про працю. Компанії з іноземним капіталом, що цінують свою репутацію та ставлять перед собою високі соціальні стандарти, також нечасто порушують гарантії прав свої найманих працівників.

Для того, щоб соціально спрямовані норми не залишилися декларативними, не зайвим буде посилити відповідальність за порушення прав працівників, що мають дітей. Як приклад дієвості «санкцій» можна згадати посилення контролю та відповідальності за несплату аліментів.