Немає оплати - немає поставки. Справедливість цього правила довели адвокати «Скляренко, Сидоренко та партнери»

Навіть якщо договором поставки не передбачені оперативно-господарські санкції, факт затримки покупцем оплати раніше отриманої продукції є достатньою підставою для призупинення наступних поставок.

До такого висновку прийшов Господарський суд міста Києва в суперечці двох господарюючих суб'єктів, де правову позицію постачальника представляло Адвокатське об'єднання «Скляренко, Сидоренко та партнери».

Підприємство уклало договір поставки продукції на загальну суму в кілька млн. грн. з великою компанією нафтогазової галузі України. У останньої виникла заборгованість по оплаті отриманих раніше партій, в зв'язку з чим підприємство, направивши попередньо лист з попередженням, призупинило подальшу поставку продукції.

Компанія-покупець звернулася до суду, посилаючись на порушення підприємством договору в частині термінів поставки і зажадала стягнути з відповідача майже 1 млн. Грн. пені та штрафу.

«Призупинення зобов'язань з поставки відноситься до оперативно-господарських санкцій. Причому стаття 235 Господарського кодексу України допускає можливість застосування лише тих санкцій, які передбачені договором», - прокоментував ситуацію адвокат АО « Скляренко, Сидоренко та партнери» Тимур Михайлов, який представляв інтереси відповідача в суді.

Юрист звернув увагу, що цим користуються недобросовісні покупці, які, допустивши прострочення оплати товару, тим не менш, вимагають продовження поставок. «Таким чином вони отримують додатковий безкоштовний кредит від постачальника, - пояснив він. - Застосовувана в подібних ситуаціях аргументація зводиться до того, що в договорі не передбачено право контрагента припиняти поставки».

У той же час адвокат звернув увагу на положення ст. 692 Цивільного кодексу, згідно з якими, якщо за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також і інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Суд погодився з тим, що в даному випадку дії відповідача є правомірними і стали прямим наслідком здійснення господарського правопорушення позивачем, в зв'язку з чим повністю відмовив у задоволенні позову.