White-collar crime як кримінальний проступок: посилення відповідальності без спрощення процесу

Андрій Тригуб, адвокат, к.ю.н., асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», спеціально для видання «Юридическая практика»

Цього тижня Верховна Рада нарешті проголосувала за новий інститут кримінальних проступків, запровадження якого було передбачено Кримінальним процесуальним кодексом 2012 року. Що зміниться в український практиці White-collar crime?

З набуттям чинності Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» усі злочини невеликої тяжкості вважатимуться кримінальними проступками. Для них законодавець і встановив спрощену процедуру розслідування у формі дізнання за скороченими строками, аби розвантажити правоохоронні органи та суди.

І в цьому, безумовно, є сенс, бо сьогодні на одного слідчого в районному управлінні поліції Києва припадає близько тисячі кримінальних проваджень, що унеможливлює швидке та якісне розслідування справ. З іншого боку, законодавець заклав певні протиріччя, які навряд позитивно позначяться на практиці. Так, Державне бюро розслідувань, яке за первинним задумом не повинно займатися дрібними справами, також буде розслідувати проступки. Інший приклад: попри знижені вимоги до доказування нетяжких кримінальних правопорушень, дізнавачам залишили можливість використання деяких видів негласних слідчих і розшукових дій.

За новим законом, критерієм віднесення правопорушення до кримінального проступку стає тяжкість основного покарання: штраф в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Тобто, під спрощення мало б потрапити розслідування частини злочинів, які правники традиційно включають до категорії «білокомірцевих». І це дійсно стосуватиметься таких White-collar crime як  порушення у сфері прав інтелектуальної власності, грубе порушення законодавства про працю, протидія законній господарській діяльності та деякі інші.

Але не все так просто. Одночасно зі спрощенням Закон передбачає збільшення сум штрафів для низки статей, що встановлюють відповідальність за економічні та корупційні злочини: шахрайство, ухилення від сплати податків, зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі. Відтак, ці правопорушення, як і раніше, розслідуватимуться за загальними правилами.

То ж зміни, внесені до Кримінального кодексу, матимуть вплив на сферу white-collar crime передусім через помітне підвищення розмірів штрафів. Проте, сподіватися на швидкий ефект не варто: закон має запрацювати лише через рік.