Чому роботодавці позбавлятимуться неплатників аліментів пояснила Юлія Стусенко

Схоже, проект #ЧужихДітейНеБуває, спрямований на боротьбу із неплатниками аліментів, зачепить і бізнес. Працівників, які через сімейні негаразди мають борги перед власними дітьми, у певному сенсі зробили токсичними.

Нещодавно Міністерство юстиції підписало меморандум про співпрацю з Державною службою зайнятості та Державною службою України з питань праці, за яким відомства обмінюватимуться інформацією про неплатників аліментів. І ця інформація може стати підставою для перевірки організації, де працює недолугий батько, - звертає увагу асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», адвокат Юлія Стусенко у статті «Токсичний працівник» для платформи «Ліга:Закон».

Оскільки однією з ключових проблем недоотримання дитиною коштів є неоформлення працівників та зарплати в конвертах, на думку експерта, держава у такий спосіб фактично спробує вирішити дві проблеми одночасно. Відповідно до положень меморандуму у разі надходження скарги Мінюст надсилатиме інформацію до Держпраці, яка прийде до роботодавця з перевіркою усіх працівників.

І це повною мірою вкладається в існуючий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабміну від 26.03.2017 № 295. Бо за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, інспектор праці може прийти на підприємство з інспекційним відвідуванням.

Окрім того, встановлення факту праці без офіційного оформлення буде підставою для органів ДФС донарахувати таким роботодавцям податок на доходи фізичних осіб, ЄСВ, військовий збір та відповідні штрафні санкції по кожному неоформленому найманому працівнику.

Зайві клопоти через супроводження перевіряючих, а також значні штрафи, які у 2019 році становлять більш як 125 тис. грн. за кожного виявленого працівника із зарплатою у конверті, та донараховані податки і штрафні санкції змусять роботодавців (аби не створювати зайвого приводу для перевірок) підшукувати заміну тим співробітникам, які мають сімейні борги.

Але у такому випадку буде непереливки і самому працівникові. Бо ж приховування своєї реальної зарплати (приховування доходів) може бути розцінене як злісне ухилення від сплати аліментів. Ст. 164 Кримінального кодексу карає за це громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Втім, безробітні аліментні боржники не залишаться поза опікою держави. Їм пропонуватимуть добровільне працевлаштування на вакантні посади. У разі ж відмови вони направлятимуться на оплачувані суспільно корисні роботи й таким чином погашатимуть борги зі сплати аліментів. Такий механізм також закладений меморандумом.

Ключове питання, що постає у зв’язку з цією схемою, полягає в тому, яким саме чином у випадку відмови неплатника аліментів від добровільного працевлаштування Міністерство юстиції планує направляти таку особу на суспільно корисні роботи? Адже, якщо особа відмовляється добровільно працювати, то направити її на суспільно корисні роботи можна лише в примусовому порядку.

І хоча за статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється, робота, яка виконується особою за рішенням суду, примусовою працею не вважається. У зв’язку із цим можна згадати, що Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» (який є одним із законів пакету #ЧужихДітейНеБуває), передбачено притягнення до адміністративної відповідальності у формі виконання суспільно корисних робіт за несплату аліментів (чинна стаття 183-1 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Таким чином, для примусового направлення неплатників аліментів на суспільно корисні роботи Мін’юст має звертатися до суду для притягнення неплатників аліментів до адміністративної відповідальності та отримання відносно такої особи позитивного рішення суду із вказівкою про направлення на суспільно корисні роботи з метою погашення заборгованості з аліментів.

Для забезпечення відбування цієї "санкції" законодавець передбачив також адміністративну відповідальність за ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт шляхом накладення адміністративного арешту строком до десяти діб.