Заборонені теми під час прийому на роботу: як зміни до КЗпП позначаться на бізнесі пояснила адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери»

Невдовзі парламент має розглянути проект Закону від 29.08.2019 № 1148 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо забезпечення прав працівників на особисте та сімейне життя)». Ним пропонується розширити перелік тем, заборонених роботодавцю для обговорення під час співбесіди з кандидатом на роботу.

Наслідки впровадження такої ідеї з’ясовувало видання «Сьогодні» разом з адвокатом АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Тетяною Борисенко.

Нагадаємо, наразі відповідно ст. 25 КЗпП при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування.

Автор законодавчої ініціативи пропонує додати у цей перелік будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї. Винятки становитимуть випадки, витребування інформації щодо особи, яка планує зайняти посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Т.Борисенко вважає, що законодавчі зміни, у разі їх схвалення парламентом, насправді не матимуть суттєвого впливу на трудові відносини. «У своїй практиці я жодного разу не зустрічала обґрунтування відмови в прийнятті на роботу фактами особистого та сімейного життя, - пояснила адвокат. – А довести, що саме такі обставини стали причиною відмови у прийнятті на роботу, вкрай важко».

Експерт нагадала, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених самою Конституцією. Дискримінація за різними ознаками заборонена Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. В Україні також існує Закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», сфера дії якого поширюється на трудові відносини.

«Таким чином, заборона дискримінації за будь-якими ознаками (раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками) і так вже передбачена у законодавстві. Відтак внесення змін, пропонованих проектом №1148, фактично нічого не змінить ані для роботодавців, ані для працівників», - резюмувала Т.Борисенко.

З іншого боку, роботодавець повинен цікавитися особистим життям працівників, адже КЗпП передбачає певні гарантії для деяких категорій працівників, наприклад, для вагітних жінок, для одиноких матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю. Для таких жінок не встановлюється випробування при прийомі на роботу (ст. 26). Тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років заборонено без згоди таких працівників (ст. 33). Деяким категоріям жінок встановлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51) чи неповний робочий час (ст. 56), заборона залучення до надурочних робіт (ст. 63), робот у нічний час (ст. 176).

«Виходить, що роботодавцю не просто можна, а фактично потрібно цікавитися певними аспектами особистого життя працівника при його оформленні на роботу, - вважає адвокат. – Але перелік таких відомостей повинен обмежуватися тим обсягом інформації, що необхідна для недопущення порушень трудових гарантій».

В цілому ж, на думку експерта, в сучасних економічних умовах особисте життя людини нечасто стає перешкодою для працевлаштування, адже головним критерієм при прийнятті на роботу залишається фаховий рівень кандидата.