«Скляренко, Сидоренко та партнери» довели у Верховном Суді необхідність сплати держпідприємством 50 млн. боргу

Державне АТ «Чорноморнафтогаз» має сплатити на користь одного з провідних підприємств індустрії капітального будівництва в паливно-енергетичному комплексі 49,98 млн. грн. у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань з оплати робіт, пов’язаних з облаштуванням газових родовищ на шельфі Чорного моря.

Відповідне рішення Верховний Суд ухвалив 13 жовтня 2020 року. Правову позицію підприємства-позивача формували та обстоювали адвокати АО «Скляренко, Сидоренко та партнери».

У 2012 році за результатами конкурсних торгів великий український видобувник газу Чорноморнафтогаз уклав з компанією, що спеціалізується на капітальному будівництві в галузі ПЕК,  договори підряду на комплекс робіт із виготовлення і транспортування плетей підводного трубопроводу.

«Наш клієнт свою частину зобов’язань виконав з дотриманням узгодженого технічного завдання та календарного графіку. Це підтверджено актами виконаних робіт та довідками про їхню вартість, - зазначив адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Тимур Михайлов, який представляв позивача в суді. - Водночас замовник розрахувався з підрядником лише частково, про що свідчили наявні акти звіряння взаємних розрахунків. Верховний Суд не прийняв аргументи представників Черноморнафтогазу про нереальність господарських операцій, підтвердивши висновок апеляційного суду про фактичне виконання робіт нашим Клієнтом».

Господарський суд м.Києва, куди звернулося підприємство ще у вересні 2017 року, вирішив звільнити Чорноморнафтогаз від відповідальності за порушення зобов`язання на тій підставі, що таке порушення сталося внаслідок непереборної сили. У матеріалах справи містився сертифікат Торгово-промислової палати України, відповідно до якого ТПП України засвідчила відповідачу форс-мажорні обставини з 27.02.2014 через тимчасову окупацію території Автономної Республіки Крим.

«Однією з головних особливостей роботи за цим проектом стала потужна процесуальна протидія, з якою зіткнулась наша команда. Місцевий господарський суд починаючи з 2017 року двічі фактично ухилявся від розгляду позову з формальних підстав (через що нам доводилося оскаржувати такі рішення аж до Верховного Суду).  Коли ж суд першої інстанції таки змушений був розглядати позов по суті, то виявилося, що доводи відповідача зводяться переважно до формальних підстав - надання неповного пакету документів, пропуск позовної давності, форс-мажорні обставини. При цьому сам факт виконання робіт не був спростований - прокоментував процес керуючий партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександр Скляренко. – На моє переконання, таку позицію можна пояснити лише прагненням держави перекласти відповідальність за втрачені активи на приватну компанію, яка добросовісно виконала свої зобов’язання».

Саме тому на рішення ГСМК адвокати підготували та подали апеляційну скаргу, у якій обґрунтували дотримання клієнтом строків позовної давності та безпідставність звільнення відповідача від виконання зобов’язання.

«Ми наполягали на тому, що обставини непереборної сили мають підтверджуватися сертифікатом ТПП, виданим по конкретному договору, виконання якого було ускладнене чи стало неможливим у зв`язку з настанням обставин непереборної сили. Однак наявний у справі сертифікат не стосувався наших договорів підряду. До того ж наш клієнт не заявляв вимоги про відшкодування збитків, а йшлося про виконання обов`язку в натурі», - пояснив Т.Михайлов правову позицію.

Північний апеляційний господарський суд погодився із цим, зауваживши, що порушення відповідачем умов договору щодо оплати вартості виконаних робіт є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність обставин непереборної сили за договором не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

При цьому норма ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України взагалі не передбачає можливості звільнення від виконання зобов`язання в натурі, в даному випадку оплати підрядчику виконаних робіт та компенсації за користування коштами та інфляційних процесів. На цій підставі висновки суду першої інстанції були визнані передчасними, а рішення скасоване.

Верховний Суд, проаналізувавши законодавство та обставини справи, жодних підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції не знайшов.

Із майже 50 млн. грн., які «Чорноморнафтогаз» має сплатити на користь клієнта АО «Скляренко, Сидоренко та партнери»,  основний борг за укладеними в 2012 році договорами підряду складає 20 млн. грн. Решту виплат становлять нараховані 3 % річних та інфляційні втрати за період з 2014 по 2017 роки.