Мікрокредитування – фінпослуга, агресивний бізнес чи злочин, - коментар Т.МихайловаПро нас > Новини > Мікрокредитування – фінпослуга, агресивний бізнес чи злочин, - коментар Т.Михайлова
30.12.2020
Мікрокредитування – фінпослуга, агресивний бізнес чи злочин, - коментар Т.МихайловаПитання наявності складу шахрайства в самому факті діяльності з мікрокредитування, навіть з включенням в договір недійсних умов, є надзвичайно спірним. Про це заявив адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Тимур Михайлов, коментуючи для видання «Закон і Бізнес» інформацію про викриття Службою безпеки України «масштабної схеми вимагання грошей». Одна з компаній-лідерів на ринку онлайн мікрокредитування неправомірно нараховує своїм клієнтам, які не змогли вчасно погасити кредитні зобов’язання, штрафні санкції та пеню у розмірі понад 300% від суми кредиту. Адже це є порушенням чинного законодавства, бо такі нарахування не можуть перевищувати 50%. У відомстві також повідомили, що до «вибивання» цих штучно створених боргів залучалися колекторські компанії. А ті стягували з позичальників гроші, вдаючись до тиску, погроз фізичного насильства чи знищення майна. Ці погрози могли поширюватися не лише безпосередньо на клієнта, а й на членів його родини. Т.Михайлов також висловився проти мікрокредитування в тій формі, в якій воно існує зараз. «Включення до кредитних договорів завідомо недійсних умов неприпустимо і має розглядатися як недобросовісна підприємницька практика, - зазначив він. - Крім того, коли в рекламі споживчого кредитування вказується недостовірний розмір процентної ставки або інша недостовірна інформація про умови, це підпадає під таке правопорушення як «поширення інформації, яка вводить в оману» згідно зі статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Однак, на думку адвоката АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», питання наявності складу шахрайства в самому факті діяльності з мікрокредитування, навіть з включенням в договір недійсних умов, є надзвичайно спірним. «У певному, формальному, тлумаченні можна обґрунтувати наявність складу злочину. Так, компанії шляхом введення в оману намагаються отримати чуже майно - гроші позичальника в більшому розмірі, ніж вони мають право, - пояснив він. - Однак, швидше за все, компанії шляхом пред'явлення публічних оферт зможуть довести, що не приховують умови договору, в т.ч. відповідальність. Крім того, їх діяльність спрямована в першу чергу на надання фінансової послуги». Мікрокредитування як форма бізнесу вже досить давно представлена на ринку. Фінансові компанії на підставі виданих ліцензій роками займаються цією діяльністю. Притому, швидше за все, зауважує Т.Михайлов, усі такі компанії включають в договір недійсні умови про відповідальність (завищений розмір пені). І в цьому випадку протидію даної діяльності в формі відкриття кримінальних справ може бути направлено скоріше на перерозподіл цього ринку на користь окремих його операторів. З урахуванням викладеного, юрист бачить правомірну роботу правоохоронних органів в трьох напрямках: 1) фокусуватися на боротьбі з незаконними практиками повернення кредиту (із завищеними відсотками) - погрозами, насильством, шантажем; 2) однаково ставитися до всіх організацій, які надають послуги мікрокредитування; 3) опрацювати юридичні механізми взаємодії з регулятором для направлення даного ринку мікрокредитування в цивілізоване руслу, в тому числі, шляхом відкликання ліцензій у недобросовісних компаній. Зворотній зв’язок
|