Мікрокредитування – фінпослуга, агресивний бізнес чи злочин, - коментар Т.Михайлова

Про нас > Новини > Мікрокредитування – фінпослуга, агресивний бізнес чи злочин, - коментар Т.Михайлова
30.12.2020

Мікрокредитування – фінпослуга, агресивний бізнес чи злочин, - коментар Т.Михайлова

Питання наявності складу шахрайства в самому факті діяльності з мікрокредитування, навіть з включенням в договір недійсних умов, є надзвичайно спірним.

Про це заявив адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Тимур Михайлов, коментуючи для видання «Закон і Бізнес» інформацію про викриття Службою безпеки України «масштабної схеми вимагання грошей».

Одна з компаній-лідерів на ринку онлайн мікрокредитування неправомірно нараховує своїм клієнтам, які не змогли вчасно погасити кредитні зобов’язання, штрафні санкції та пеню у розмірі понад 300% від суми кредиту. Адже це є порушенням чинного законодавства, бо такі нарахування не можуть перевищувати 50%. У відомстві також повідомили, що до «вибивання» цих штучно створених боргів залучалися колекторські компанії. А ті стягували з позичальників гроші, вдаючись до тиску, погроз фізичного насильства чи знищення майна. Ці погрози могли поширюватися не лише безпосередньо на клієнта, а й на членів його родини.

Т.Михайлов також висловився проти мікрокредитування в тій формі, в якій воно існує зараз.

«Включення до кредитних договорів завідомо недійсних умов неприпустимо і має розглядатися як недобросовісна підприємницька практика, - зазначив він. - Крім того, коли в рекламі споживчого кредитування вказується недостовірний розмір процентної ставки або інша недостовірна інформація про умови, це підпадає під таке правопорушення як «поширення інформації, яка вводить в оману» згідно зі статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Однак, на думку адвоката АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», питання наявності складу шахрайства в самому факті діяльності з мікрокредитування, навіть з включенням в договір недійсних умов, є надзвичайно спірним. «У певному, формальному, тлумаченні можна обґрунтувати наявність складу злочину. Так, компанії шляхом введення в оману намагаються отримати чуже майно - гроші позичальника в більшому розмірі, ніж вони мають право, - пояснив він. - Однак, швидше за все, компанії шляхом пред'явлення публічних оферт зможуть довести, що не приховують умови договору, в т.ч. відповідальність. Крім того, їх діяльність спрямована в першу чергу на надання фінансової послуги».

Мікрокредитування як форма бізнесу вже досить давно представлена ​​на ринку. Фінансові компанії на підставі виданих ліцензій роками займаються цією діяльністю. Притому, швидше за все, зауважує Т.Михайлов, усі такі компанії включають в договір недійсні умови про відповідальність (завищений розмір пені). І в цьому випадку протидію даної діяльності в формі відкриття кримінальних справ може бути направлено скоріше на перерозподіл цього ринку на користь окремих його операторів.

З урахуванням викладеного, юрист бачить правомірну роботу правоохоронних органів в трьох напрямках:

1) фокусуватися на боротьбі з незаконними практиками повернення кредиту (із завищеними відсотками) - погрозами, насильством, шантажем;

2) однаково ставитися до всіх організацій, які надають послуги мікрокредитування;

3) опрацювати юридичні механізми взаємодії з регулятором для направлення даного ринку мікрокредитування в цивілізоване руслу, в тому числі, шляхом відкликання ліцензій у недобросовісних компаній.

Зворотній зв’язок