Межі допустимої поведінки адвоката в суді дослідив ВС

Аби ефективно протистояти в суді стороні обвинувачення, захисники іноді вимушені вдаватися до нестандартних заходів, які навіть містять ознаки порушення Правил адвокатської етики.

Що дозволено адвокату у кримінальному процесі? Умови та межі належної процесуальної поведінки дослідив Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі № 826/11330/17 за позовом НАБУ до дисциплінарних органів адвокатури.

В 2016 році під час обрання запобіжного заходу в одному із столичних судів знепритомнів підозрюваний. Його захисники заявили клопотання про перерву у судовому засіданні, яке слідчий суддя відхилив. Тоді захисники повідомили про неможливість здійснення захисту (клієнт перебував у безпорадному стані, який не дозволяв йому брати самостійну участь в судовому засіданні) та залишили суд. І вже після цього слідчий суддя був змушений оголосити перерву в засіданні.

Таку поведінку детектив НАБУ, який був опонентом у кримінальній справі, оцінив як порушення Правил адвокатської етики та подав скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.

Але там, дослідивши обставини, дійшли висновку, що дії колег були вчинені з дотриманням принципу домінантності інтересів підзахисного, з метою недопущення порушення прав підозрюваного та у спосіб, що не заборонений законодавством. Тож справу закрили. Оскільки таке рішення підтримала і Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, НАБУ звернулося з позовом до суду.

Справа дісталася Верховного Суду. У касаційній інстанції погодилися із тим, що дії адвокатів були спрямовані на захист прав клієнта, тож підстави для притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності були відсутні.

Принагідно високі судді нагадали, що здійснення правосуддя на засадах поваги до честі та гідності, рівності перед законом і судом має забезпечуватись не тільки положеннями закону, а й усією судовою діяльністю. Суд зобов`язаний не тільки поважати честь і гідність усіх учасників процесу, а й не допускати порушення цих прав з боку учасників процесу.

І для забезпечення ефективної діяльності суду від учасників процесу вимагається певний рівень правової поведінки та відповідна культура юридичної практики і професійної правової культури, насамперед з боку суду, адвоката, прокурора. Однак у суду мають бути механізми певного примусу для підтримання порядку в судовому засіданні, тобто впорядкування поведінки людей за допомогою заходів процесуального примусу.

Так, відповідно до статті 321 КПК, головуючий, серед іншого, керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків.

У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду (ч. 2 ст. 330 КПК). За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва (ч. 4 ст. 33 КПК).

Що стосується меж поведінки адвокатів, то за змістом ст. 329 КПК захисник, який присутній у залі судового засідання, зобов`язаний заявляти клопотання, подавати заперечення лише після надання йому слова головуючим у судовому засіданні, а також зобов`язаний додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

У силу частин першої, другої статті 47 КПК захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Адвокат має прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути у призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.

І загальне правило полягає в тому, що сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

Захисники дійсно покинули судове засідання, однак, процесуальних дій, які б вказували на протиправну поведінку захисників, головуючим суддею не вчинено, - зауважив Верховний Суд. – Бо ж слідчий суддя не вважав за необхідне порушити перед КДКА питання про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.

З цих міркувань ВС відмовив Національному антикорупційному бюро у задоволенні його вимог щодо покарання адвокатів.