Приховування підстав проведення негласного заходу може свідчити про провокацію злочину правоохоронцями

Неможливо зробити висновок про відсутність провокації злочину з боку правоохоронців під час негласних заходів, коли немає інформації про підстави проведення таких заходів.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Зінін проти Росії» (заява №54339/09).

Станіслав Зінін встановив неліцензійне програмне забезпечення на комп’ютер клієнта, а той виявився співробітником поліції, який проводив негласний захід.

У суді чоловік визнав провину в порушенні авторських прав, але стверджував, що правоохоронець спровокував його на злочин. Бо він пропонував безкоштовну пробну версію, але клієнт наполягав на повноцінному і більш новому варіанті програми.

У суді адвокат намагався з'ясувати джерело інформації про незаконну діяльність обвинуваченого. Але правоохоронці лише підтвердили, що такі відомості були, але звідки - не повідомили. Суддя засудив С.Зініна до штрафу. Оскарження вироку на національному рівні успіху не мало.

С.Зінін звернувся до ЄСПЛ, де також зацікавилися підставами підозрювати чоловіка порушенні раніше Кримінального кодексу або намірах вчинити злочин у цій справі.

Суд у Страсбурзі відзначив, що заявник майже відразу погодився на незаконне прохання клієнта, скачав програму і знав, як відключити ліцензійний захист. Але з іншого боку, констатував ЄСПЛ, практично у всіх справах проти Росії про провокації дозвіл на негласні заходи видавався «за відсутності чіткої та передбачуваної процедури звичайним адміністративним рішенням» того ж органу, який проводив негласний захід, і без незалежного нагляду. Він також зазначив, що джерело «компрометуючої інформації» так і не було розкрите. При цьому заявник послідовно говорив, що не став би встановлювати неліцензійну програму, якби замовник не наполягав на цьому.

Тож ЄСПЛ вказав, що неможливо зробити висновок про відсутність провокації, тому що немає інформації про підстави проведення негласних заходів стосовно Зініна.

При цьому в національному суді сторона обвинувачення не намагалася спростувати доводи захисту про провокації, а лише говорила, що вони є необґрунтованими. Суддя також не прагнув з'ясувати, чому поліція вирішила проводити негласний захід.

Отже, дійшли висновку високі судді, право заявника на справедливий судовий розгляд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) було порушено через засудження в результаті провокації поліції.

Нагадаємо, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.