Передача кримінальної справи іншому органу: ВС указав умову, коли докази стають недопустимими

У разі передачі прокурором справи іншому органу в рамках ч. 5 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу повинна бути обґрунтована неефективність досудового розслідування. Інакше зібрані у подальшому докази вважатимуться недопустимими.

Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 640/5023/19. Текст відповідної постанови нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Питання, яке стало предметом розгляду високих суддів, було пов’язане із використанням як доказів даних, отриманих у результаті проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій після реалізації прокурором повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК.

Нагадаємо, відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Сторона захисту наполягала, що підстав для реалізації прокурором цих повноважень не було, а тому орган досудового розслідування та прокуратура діяли поза межами визначених КПК повноважень.

У Верховному Суді, проаналізувавши положення процесуального законодавства та врахувавши практику Європейського суду з прав людини, дійшли висновків, що обов`язковою передумовою реалізації прокурором повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, є оцінка досудового розслідування органом досудового розслідування, встановленим ст. 216 КПК, як неефективного та відображення такої оцінки у постанові з наведенням відповідного мотивування.

У кожному конкретному випадку наявність підстав має бути обґрунтована у постанові про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, яка має бути вмотивованою, надавати обґрунтоване пояснення щодо фактичних та юридичних підстав прийнятого рішення.

Така постанова має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні. І результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів з точки зору допустимості.

У разі доручення прокурором здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення інших вимог КПК.

А от наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку.