Відповідність платника податку критеріям ризиковості – не вирок. Скасовується через суд

Комісія контролюючого органу, ухвалюючи рішення про ризиковість господарської операції, має доводити наявність негативної податкової інформації. Формальне посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним.

З такої позиції виходив Окружний адміністративний суд міста Києва, розглядаючи справу №640/18089/20 про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної. Інтереси бізнесу захищали експерти Адвокатського об’єднання «Скляренко, Сидоренко та партнери».

Під час реєстрації підприємством податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісія податкової регіону вирішила, що це підприємство відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для цього було названо п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявність інформації, яка стала відома в процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Оскільки рішення не містило обґрунтування, якоїсь конкретної негативної податкової інформації, яка б свідчила про об`єктивні ознаки неможливості здійснення господарської операції, АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», куди звернулося підприємство, обрали судовий захист інтересів клієнта.

ОАСК у рішенні відзначив формалістичний підхід податківців, адже їхня позиція «фактично зводиться до цитування норм Податкового кодексу України та Порядку №1165 щодо складання податкової накладної та відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, без посилань на конкретні фактичні обставини та докази, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення».

Також суд у зв’язку із цим нагадав позицію Верховного Суду у справі №640/10988/20, який вважає, що комісія контролюючого органу має обґрунтувати, на підставі якої інформації вона дійшла висновку про ризиковість здійснення господарської операції та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Але в цій справі ГУ ДПС не довело належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості.

З урахуванням наведеного спірне рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості було визнане протиправним і скасоване.

«Насправді подібні справи не можна назвати складними, - прокоментував асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Тригуб, який готував і відстоював правову позицію позивача в суді. – У більшості випадків звернень до суду за аналогічних обставин можна отримати позитивний результат. Тим не менше, деякі підприємці чомусь воліють уникати судових процесів із податківцями. Але таке відношення скоріше є безвідповідальним».

«Ситуація, у яку потрапив наш клієнт у цій справі, яскраво характеризує загальне ставлення держави до бізнесу, - вважає керуючий партнер Адвокатського об’єднання Олександр Скляренко. – Чиновники за будь-якого приводу, прикриваючись інтересами держави, намагаються створити максимально складні умови ведення підприємницької діяльності, аби у такий спосіб мати важелі впливу і тиснути на діяльність, яка здійснюється в рамках закону. В подібних випадках єдиним правомірним рішенням залишається подання позову. І виважена, зрозуміла правова позиція бізнесу в цьому питанні не лише прибирає зайвий клопіт у майбутньому, але й виховує поважне ставлення до закону з боку самого контролюючого органу».