Банкрутство: ВС пояснив умови солідарної відповідальності керівника боржника

Звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень Кодексу України з процедур банкрутства, особа має довести перебування боржника у стані саме загрози неплатоспроможності.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд Верховного Суду переглядаючи справу № 902/1023/19. Текст відповідної постанови нещодавно з’явився у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, у справі про банкрутство ТОВ господарський суд області відмовив у задоволенні заяви кредитора про покладення на керівника боржника солідарної відповідальності за вимогами кредитора з мотивів відсутності на це правових підстав.

Але апеляція скасувала ухвалу суду першої інстанції та винесла нове рішення, яким таки поклала солідарну відповідальність на керівника боржника. Суд указав на бездіяльність керівника товариства щодо вжиття заходів з ініціювання скликання загальних зборів учасників товариства боржника з метою розгляду питання щодо шляхів покращення фінансового стану товариства, його оздоровлення у зв’язку з існуванням заборгованості перед кредитором або ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство.

Нагадаємо, відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу з процедур банкрутства, боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

І якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Але за результатами касаційного перегляду цих судових рішень Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду їх скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Високі судді нагадали, що згадана норма ч. 6 ст. 34 КзПБ є єдиною підставою притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності і саме її недотримання стало предметом розгляду у цій справі.

Але, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень цієї норми, особа має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди наведеного не врахували та помилково дослідили у спірних правовідносинах ознаки неплатоспроможності, а не ознаки загрози неплатоспроможності, як цього вимагають норми КзПБ, що призвело до неправильного застосування судами правил покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство.

Крім того, зазначив суд касаційної інстанції, встановлений ч. 6 ст. 34 КзПБ обов'язок боржника звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі загрози неплатоспроможності боржника, від імені якого діє його керівник, є імперативним і презюмується в силу норми КУзПБ та встановленими законом правилами.

Тому у ВС назвали помилковим висновок судів попередніх інстанцій про істотність і необхідність дослідження визначеної Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальність» і статутними документами процедури та обставин узгодження керівником боржника із загальними зборами товариства (його учасниками тощо) питання щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.