Спецконфіскація майна: 12 ключових висновків Верховного Суду

Одним із болючих заходів кримінально-правового характеру, який відносно недавно з’явився у Кримінальному процесуальному кодексі України, є спеціальна конфіскація майна.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду проаналізував судові рішення з цього питання, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, за період із січня 2018 року по листопад 2021 року, та оприлюднив Огляд судової практики із застосування спецконфіскації.

Документ містить висновки, які можуть бути використані як орієнтири для прогнозування ймовірності застосування заходу, оцінки його правомірності, а також визначення перспектив успішності його оскарження.

1. Рівновага між загальними інтересами і правами людини

При застосуванні спеціальної конфіскації суд повинен не лише послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених у КК, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар» (критерії, визначені Європейським судом прав людини). Приймаючи рішення про застосування спеціальної конфіскації, судам слід перевіряти, чи не порушує цей захід кримінально-правового характеру вказані критерії, ураховуючи при цьому обставини кримінального провадження.

2. Тягар доведення необхідності застосування спецконфіскації – на стороні обвинувачення

Саме сторона обвинувачення має обґрунтувати свої доводи і вказати, що саме підлягає спеціальній конфіскації — гроші, цінності тощо, та чи вирішувалося питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

3. Злочинне походження коштів має бути доведене

Якщо у кримінальному провадженні сторона обвинувачення не довела належними і допустимими доказами, що вилучені в ході обшуку у квартирі кошти обвинувачений отримав унаслідок вчинення інкримінованого йому злочину, а обвинувачення в цій частині останньому не пред’являлося, то підстави для застосування спеціальної конфіскації майна відсутні.

4. Формальні порушення процедури не завжди свідчать про неправильне застосування закону

Якщо з матеріалів кримінального провадження однозначно вбачається, що майно, до якого місцевим судом застосовано спеціальну конфіскацію, є предметом кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, про що зазначено у вироку суду, однак у його мотивувальній частині не вказано конкретного пункту статті 96-2 КК, на підставі якого така спеціальна конфіскація була застосована, не свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

5. Спецконфіскація не застосовується після закінчення строків давності

У разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) спеціальна конфіскація не застосовується.

6. Формальний власник майна не враховується

Якщо предметом спеціальної конфіскації є майно особи, яка хоча й зазначена у документах як власник майна, але яка не має дійсного права на таке майно та інтересу в його поверненні, то факт її обізнаності у злочинному використанні відповідного майна не вимагає доведення. Питання про застосування спеціальної конфіскації у такому випадку має вирішуватися залежно від виконання умов, передбачених відповідними нормами кримінального та кримінального процесуального закону, по відношенню до законного власника такого майна.

7. Спір щодо належності спільної сумісної власності не вирішується

Суд у межах кримінального провадження не має повноважень застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке є спільною сумісною власністю, вирішуючи при цьому спір щодо належності такого майна.

8. Спільне авто не конфіскується, якщо подружжя не знало про злочин

Транспортний засіб, який належить на праві спільної сумісної власності подружжю та який використовувався одним із них як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, спеціальній конфіскації не підлягає, якщо співвласники не знали і не могли знати про незаконне використання цього майна.

9. «Безхазяйна» нерухомість також підлягає спецконфіскації

Сама лише відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про власника майна, щодо якого було заявлено клопотання про його спеціальну конфіскацію, не свідчить про те, що майно взагалі не має власника та є безхазяйним. Встановлення власника майна напряму пов’язане із можливістю застосування спеціальної конфіскації до такого майна.

10. Неправомірна вигода – предмет злочину, а не знаряддя

Ураховуючи те, що у санкції ч. 1 ст. 369 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також виходячи з положень ч. 1 ст. 96-1 КК, спеціальна конфіскація до вилучених у засудженого коштів у цьому випадку може бути застосована. Цим виключається альтернативна можливість вирішення питання про вилучення вказаних коштів у власність держави в порядку, визначеному у ст. 100 КПК, щодо вирішення долі речових доказів.

Неправомірна вигода є предметом, а не знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК. Тому за наявності для того підстав неправомірна вигода могла бути конфіскована за рішенням суду на підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК.

11. Угода про визнання винуватості: коли оскаржити вирок неможливо

Незастосування місцевим судом положень статей 96-1, 96-2 КК щодо спеціальної конфіскації та порушення приписів ст. 100 КПК при прийнятті рішення щодо речових доказів не є підставою для апеляційного оскарження вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості.

12. Касація не завжди може перевірити підстави застосування спецконфіскації

Касаційний суд позбавлений можливості самостійно вирішувати питання, чи існували матеріально-правові підстави для застосування спеціальної конфіскації, якщо у касаційній скарзі не вказується на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме статей 96-1 та 96-2 КК, та не порушується питання щодо погіршення становища засудженого через необхідність застосування відносно нього зазначених положень КК.

Пунктом 1 ч. 9 ст. 100 КПК регулюються питання щодо процесуального порядку застосування спеціальної конфіскації, тоді як матеріально-правові підстави її застосування визначені законом України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 96-1 та ст. 96-2 КК.

З повним текстом огляду можна ознайомитися за посиланням.