Детінізація зарплат: слід не забороняти ФОПів, а зафіксувати різницю між ними і працівниками

Аби подолати схему ухилення від сплати податків із зарплат, коли фактичного працівника оформлюють за цивільно-правовими договорами, достатньо заборонити фізичним особам – підприємцям третьої групи укладати угоди із юридичними особами.

Таку ідею обмеження можливості працевлаштування у компанії «зарплатних ФОПів» озвучив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Звузити можливість для співпраці ФОПів на третій групі з юрособами для надання послуг. Ви розумієте, про що я зараз говорю. Йдеться про тих, хто не хоче платити податки із зарплати та оформляє своїх співробітників як «зарплатних ФОПів». Це все реформа оподаткування доходів. Знижуємо ставку, проте змушуємо платити всіх», – пояснив чиновник. Д.Гетманцев переконаний, що вони зробили все на рівні законодавства для детінізації і «зараз м'яч на боці органів виконавчої влади». Єдине, що залишилося зробити, на його думку, це ухвалити реформу детінізації зарплат.

«Звісно, деякі підприємства дійсно використовують шпарини у законодавстві, аби оптимізувати своє податкове навантаження. І «працевлаштування» через угоди з ФОПами дає можливість знизити свої витрати. Адже за працівника треба платити ЄСВ (22%), податок на доходи фізичних осіб (19,5%) та військовий збір. А підприємець на спрощеній системі платить лише 5%, - пояснив ситуацію керуючий партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександр Скляренко. – Втім, подібні заходи є надміру радикальними. І в цілому вони суттєво нашкодять малому бізнесу. Адже багато питань, пов’язаних із супроводженням господарської діяльності, що не потребує постійної присутності найманого працівника, компанії часто віддають на аутсорс. У свою чергу, самі фізичні особи – підприємці, зважаючи на малий обсяг робіт, обслуговують одночасно десятки замовників. Видається, що вирішення проблеми слід шукати не через заборони і обмеження, а шляхом встановлення чітких правил розмежування трудової і підприємницької діяльності».

Нагадаємо, саме для цілей детінізації зарплат рік тому в Мінекономіки підготували, а Кабмін схвалив та вніс до Верховної Ради проект Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності» (№5054 від 09.02.2021).

На законодавчому рівні пропонувалося запровадити принцип презумпції наявності трудових відносин. Для цього визначалося 7 ознак:

1) виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням та під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;

2) здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та не передбачає встановлення особі конкретного визначеного результату за певний період;

3) виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконуються роботи, робочому місці з дотриманням встановлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;

4) організація умов праці, зокрема, надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця, особою, в інтересах якої виконуються роботи;

5) систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди;

6) встановлення особою, в інтересах якої виконуються роботи, тривалості робочого часу та часу відпочинку;

7) відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

Суть принципу презумпції наявності трудових відносин полягає в наступному: якщо наявні хоча б три з семи вказаних вище ознак, робота вважатиметься такою, що виконується в межах трудових відносин. Відповідно, сторони зобов’язані укласти трудовий договір. Працівник має бути забезпечений  необхідним соціальним пакетом (відпустки, лікарняні, гарантії та компенсації щодо збереження місця роботи тощо).

Втім, цей проект так і не був розглянутий.