Як керівнику та працівникам підприємства не опинитися колаборантами

Чи можна нейтралізувати ризики потрапляння діяльності підприємства під визначення колабораціонізм або ж  убезпечити свої активи і персонал на окупованій території? Які існують механізми «поведінки» бізнесу в умовах війни?

Ці та інші питання стали предметом докладного аналізу практикуючих юристів (суддів, адвокатів, інхаусів), а також представників держави та бізнес-спільнот під час дискусії на тему «Як убезпечити бізнес від ризиків колабораціонізму», що проходила в рамках онлайн-марафону «Бізнес в умовах воєнного стану».

Організатор заходу (Асоціація адвокатів України) запросив модерувати конференцію асоційованого партнера АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрія Тригуба.

«Адвокати, що практикують, або самі вже стикалися, або точно чули про низку кримінальних проваджень, в рамках яких щодо бізнесу, який начебто нічого поганого не зробив, накладаються арешти на майно і рахунки, застосовуються інші заходи впливу або забезпечення провадження, - зауважив адвокат. – На підконтрольній території підставою може стати «російський слід» або якісь зв’язки і РФ, а на окупованій – звичайні дії, пов’язані із початком або веденням господарської діяльності».

Андрій Тригуб також навів свіжу статистику, відповідно до якої українськими правоохоронцями було відкрито 990 кримінальних проваджень за колабораціонізм, в рамках яких оголошено 172 підозри. 78 справ вже передано до суду. «Тож ми маємо колосальний пласт практичних питань, пов’язаних із кваліфікацією дій як колабораціонізм, а також додержанням прав людини і законних інтересів бізнесу під час розслідування відповідних злочинів», - резюмував асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери».

Нагадаємо, 15 березня в Україні набрав чинності Закон № 2108-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність». Кримінальниий кодекс України було доповнено новою статтею 111-1 «Колабораційна діяльність», якою позначається співпраця громадян держави із ворогом для забезпечення інтересів ворога та заподіяння шкоди власній державі.