Як повернути витрати на правничу допомогу – практичний кейс

Перемога в суді, звісно, є приємною подією. Але такий результат завжди пов’язаний із утратами часу та матеріальних ресурсів. І якщо години та місяці суперечок відновити неможливо, то повернути кошти на адвоката (витрати на професійну правничу допомогу) – цілком реально.

Таку можливість дає ст. 141 Цивільного процесуального кодексу, що визначає порядок розподілу судових витрат між сторонами. Ця норма реально діє на практиці і її слід активно застосовувати.

Так, клієнту Адвокатського об’єднання «Скляренко, Сидоренко та партнери», який був учасником справи №755/5300/21, вдалося досить оперативно компенсувати свої матеріальні витрати, пов’язані із судовою тяганиною.

Складність питання полягала у тому, що клієнт брав участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а сама справа не розглядалася по суті.

Після залишення позову без розгляду, у серпні 2022 року було подано заяву про розподіл судових витрат, які включали в себе судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Але суд першої інстанції відмовив в ухваленні додаткового рішення з цього питання,  мотивуючи тим, що заявником начебто не було доведено обставин необґрунтованих дій позивача під час розгляду справи.

Оскільки дане рішення було необґрунтованим та незаконним, а також постановлене з порушенням норм процесуального права, в АО було підготовлено та подано апеляційну скаргу.

«Як і будь-які інші законні інтереси, витрати, понесені в ході судового розгляду, також доводиться відстоювати в суді, - говорить партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Тригуб, який формував правову позицію та представляв інтереси клієнта у справі. – І в даному випадку задача має кілька складових, які необхідно переконливо представити судді для оцінки».

Адвокат звертає увагу: перш за все, необхідно розрізняти судовий збір та інші судові витрати. Адже судовий збір є особливим видом витрат, відшкодування яких гарантується. І відшкодування сплаченого судового збору при поданні заяви (апеляційної/касаційної скарги) в будь-якому разі покладається на іншу сторону після ухвалення судового рішення, яким закінчено розгляд справи. Суд першої інстанції цих обставин та прямих вимог ЦПК не врахував.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то тут необхідно представити суду два блоки питань:

Перший – це суб’єктивна оцінка діям процесуального опонента. Необхідно довести, що з урахуванням конкретних обставин справи вони були необґрунтованими. В даному ж випадку суд апеляційної інстанції наголосив, що таке правило застосовується до сторін спору (позивач/відповідач), однак не застосовується до третіх осіб.

Другий – максимально докладний опис проведеної роботи із позначенням усіх її елементів та вартості. Сюди можуть бути включені, наприклад, підготовка правової позиції, підготовка заяв, скарг, клопотань, формування пакетів документів та їх розсилка, надання правової допомоги у судовому засіданні (навіть якщо воно було відкладене) тощо.

Такий підхід зрештою забезпечив перемогу в апеляційному суді: 15 листопада 2022 року рішення першої інстанції було скасоване та ухвалене нове судове рішення про задоволення заяви про розподіл судових витрат у повному обсязі.

«У деяких юридичних фірмах гонорарна політика залишається закритим питанням. Залишаючи осторонь причини, лише відзначу, що в такому випадку людина, що звернулася за правовою допомогою, може втратити право на компенсацію понесених витрат, - зауважив керуючий партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександр Скляренко. – Саме тому, з нашими клієнтами ми одразу обговорюємо реальні ставки та прописуємо їх в договорі. Переконаний, що чесність в даному випадку є не лише обов’язковим елементом довіри, але й запорукою повернення через суд витрат на нашу правничу допомогу».