Податкова стежить за підприємцями у Facebook та Instagram. Олександр Скляренко прокоментував наслідки

Facebook та Instagram стали бізнес-платформами з маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для продажу товарів або надання послуг. При цьому значна кількість таких продавців нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності.

На це звернули увагу у Державній податковій службі України і нагадали таким підприємцям про покарання.

Адже вони ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством. Водночас, державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності.

ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації, зокрема, через Instagram, Facebook. Кожен такий випадок досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження – вживаються заходи відповідного реагування.

«Активність податкової у цьому напрямі не завжди можна вважати конструктивною та навіть корисною для держави, - говорить у коментарі для видання «Закон і Бізнес» керуючий партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександр Скляренко. - Звісно, ті, хто системно ухиляється від сплати податків, реалізуючи великий обсяг товарів, повинні нести відповідальність. Але порушниками часто є молоді громадяни, які лише намагаються вибудовати бізнес, роблять перші кроки у підприємництві. І саме тут криється небезпека».

Нагадаємо, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф до 85 тисяч гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Юрист пояснює, що формально правильним покаранням можна загубити розвиток підприємницької ініціативи. «Оскільки людина іноді не знає правил гри на ринку, не впевнена в своєму успіху, соцмережі тут виступають у ролі свого роду пісочниці, де початківці випробовують свої сили і перевіряють саму бізнес-ідею, - вважає він. - І мені видається, що в таких випадках держава має, як мінімум, не заважати, не втручатися. Бо на цьому етапі шкода, спричинена через несплату податків, є мізерною. А от витрати державного апарату над формальним відновленням справедливості навпаки – значними. При цьому, притиснувши та покаравши початківця, у підсумку держава або отримує зневіру особи і відмову від подальшого ведення підприємницької діяльності, або штовхає підприємця до пошуку і вдосконалення схем приховування доходу і ухилення від сплати податків».

З огляду на це, на думку експерта, формальний склад правопорушення, передбаченого ст. 164 КпАП, коли відповідальність настає незалежно від шкідливих наслідків, варто було б переглянути, принаймні у частині здійснення господарської діяльності без державної реєстрації. «Ця стаття містить кваліфікуючу ознаку - отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Можливо для розвитку підприємництва варто було б подумати над запровадженням певної межі доходу для кваліфікації. І неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, звісно, тут замало», - резюмував О.Скляренко.