Печерський районний суд м. Києва постановив стягнути з Кабміну та Державної казначейської служби України на користь громадянина України 4,6 млн. гривень матеріальної шкоди за зруйнований у зоні АТО житловий будинок. Також суд зобов’язав відшкодувати постраждалому моральну шкоду.

Інтереси мешканця селища із зони АТО представляла в суді адвокат АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Тетяна Борисенко.

«Наразі питання порядку та механізму відшкодування збитків, завданих житлу та іншому майну населення внаслідок проведення АТО залишається неврегульованим на законодавчому рівні. – зауважила юрист. - Відтак громадяни, часто безуспішно, продовжують звертатися в суди з позовами до держави».

У зв’язку із цим експерт назвала три важливі умови для задоволення судами позовних вимог у подібних справах:

1. Розташування пошкодженого майна на території проведення АТО.

2. Добровільна передача постраждалим зруйнованого або пошкодженого житла місцевій державній адміністрації або органу місцевого самоврядування.

3. Наявність акта обстеження пошкодженого (знищеного) майна громадянина внаслідок проведення АТО, що підтверджує розмір шкоди, а також розпорядження голови районної державної адміністрації.

«Найбільша складність правового супроводження таких справ пов’язана саме із проведенням обстеження майна, - звернула увагу Т.Борисенко. – Річ у тім, що райдержадміністрації відмовляють в проведенні обстеження майна, посилаючись на неможливість доступу до територій на лінії зіткнення, з огляду на небезпеку для життя своїх працівників».

Цікаво, що суд у цій справі не сприйняв аргументи відповідача про те, що після прийняття Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (Закон про деокупацію) вся відповідальність за наслідки покладається на Російську Федерацію.

«Ми сподіваємося на збільшення кількості позитивних судових рішень на користь постраждалих громадян, адже правова позиція, вироблена та застосована нами у цій справі, крім іншого, цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини», - відзначила адвокат.