Міністерство юстиції України запустило проект «Сімейні радники», в рамках якого активні українці спільно з юристами, психологами та працівниками поліції допомагатимуть громадянам отримувати інформацію з питань сімейного права.

Ініціатива вже стартувала в Києві та Одесі. На черзі – Львів та інші міста-мільйонники. Наскільки ефективною буде реалізація такого державного «стартапу», - видання «Закон і Бізнес» цікавилося в асоційованого партнера АО «Скляренко, Сидоренко і партнери» Юлії Стусенко.

За задумом Мін’юсту, сімейні радники:

- надаватимуть інформацію про права громадян;

- допомагатимуть в ідентифікації порушення прав людини з питань сімейного права (виплата аліментів, захист від насильства, визнання батьківських прав);

- поширюватимуть інформацію про можливості правової допомоги.

«Озвучені функції - це прямі функції державних органів, а не волонтерів, - наголосила Ю.Стусенко. – І якщо Міністерство юстиції в рамках поточної структури і штату чомусь не здатно виконувати ці функції, то більш правильним з юридичного боку було б створити структурний підрозділ міністерства з питань, пов’язаних із протидією домашньому насильству.

Річ у тім, що допомогу постраждалим від домашнього насильства та з інших питань сімейного права, як і раніше, надаватимуть центри безоплатної правової допомоги, органи Національної поліції, органи юстиції та психологи.

Так, наприклад, Законом «Про запобігання та протидію домашньому насильству» інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, віднесено до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

«Введення інституту волонтерів-посередників під назвою «сімейні радники» з незрозумілим правовим статусом, функціями та повноваженнями є хибним шляхом», - резюмувала експерт.