Міждержавний конфлікт з північним сусідом створює додаткові ризики ведення бізнесу. Так, табличка «Сделано в России» на товарі, який прибув з Казахстану, мало не коштувала великому українському імпортеру сільгосптехніки 7,5 млн. гривень.

Відповідальності за порушення митних правил, а також збитків у вигляді конфіскації дорогої техніки і штрафу, вдалося уникнути завдяки переконливій правовій позиції, виробленій командою юристів АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», а також зважаючи на зібрану ними доказову базу.

Українське підприємство уклало з казахською фірмою зовнішньоекономічний контракт на поставку трактора, вартістю 3,26 млн. грн. Коли товар прибув на український кордон, в рамках існуючих процедур були проведені його митний огляд і перевірка документів.

Українським митникам не сподобалася форма сертифіката про походження казахського товару (вона нібито не відповідала встановленій). До того ж на кабіні трактора красувалася металева табличка з написом «Сделано в России».

Ці два фактори стали приводом для складання щодо керівника української фірми-імпортера і направлення до суду протоколу про порушення митних правил за статтею 483 Митного кодексу України. Нагадаємо, санкція даної статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100% вартості товару з його конфіскацією. Чиновники вирішили, що подані документи містять неправдиві відомості, а сам трактор входить до переліку заборонених до ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації.

«Після ознайомлення з матеріалами наша позиція була категоричною: провадження щодо керівника має бути закрите на підставі відсутності складу правопорушення, а вилучений товар - повернуто компанії, законному власнику, - прокоментував справу асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Тригуб, який представляв клієнта в суді. - Імпортер подав митниці всі необхідні товаросупровідні документи для оформлення та випуску у вільний обіг. Ці документи видавалися виробником товару та уповноваженими органами Республіки Казахстан і були справжніми. Протокол при цьому не містив ніяких доказів їх підробки».

Для цього юристи компанії додатково ініціювали проведення судової експертизи, яка підтвердила країну походження товару. Зокрема, було встановлено, що комплектуючі трактора були виготовлені в різних країнах: двигун - виробництво США, трансмісія - Японія, шини - Чехія, гідравлічні розподільники і блок муфт - Італія, колісні диски - Україна. А ось кабіна (на якій висіла злощасна табличка) дійсно була вироблена у Російській Федерації.

«Але таке маркування аж ніяк не свідчило про виробництво товару в Росії і не могло використовуватися для визначення країни його походження, - зазначив А.Тригуб. - Для відповіді на поставлені питання експерт застосував «кумулятивний принцип», за якого походження визначається за країною виготовлення кінцевого товару».

В результаті Солом'янський районний суд Києва, де розглядалася справа, не побачив жодних належних та допустимих доказів, які спростовують достовірність декларування товару імпортером. Суддя констатував відсутність об'єктивної і суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення в діях керівника і закрив провадження. Також суд постановив повернути компанії вилучений товар.

Хоча митниця оскаржила свій програш, однак Київський апеляційний суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, яке набрало чинності 9 вересня 2020 року.

«Ми завжди чітко і послідовно відстоюємо в суді законні інтереси наших клієнтів, - зауважив керуючий партнер адвокатського об'єднання Олександр Скляренко. - І справою принципу стає ситуація, коли правоохоронці, керуючись якимись мотивами, блокують роботу підприємств реального сектора економіки. А адже саме ці підприємства (а не армія чиновників) забезпечують розвиток нашої країни ... Тут юристи «Скляренко, Сидоренко та партнери» готові розкладати проблемну ситуацію на молекули, аби забезпечити позитивний для всіх результат».