Національне агентство з питань запобігання корупції не може давати роз'яснення з загальних питань застосування законодавства. Ці роз’яснення мають невизначений статус і розходяться з логікою профільного закону.

Так уважає перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук. Нардеп підготував і вніс до парламенту проект щодо уточнення деяких положень Закону «Про запобігання корупції» (реєстр. № 4137 від 21.09.2020).

Автор законодавчої ініціативи звертає увагу на те, що чинні редакції ст. ст. 24, 28 Закону зобов'язують НАЗК давати консультації суб'єктам декларування в разі виникнення у тих сумнівів щодо можливості отримання подарунку або наявності конфлікту інтересів у конкретних обставинах.

Однак агентство, керуючись нечіткими формулюваннями п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону, почало систематично видавати загальні роз'яснення з питань антикорупційного законодавства (наприклад, щодо заходів фінансового контролю, щодо правового статусу викривача). І такі роз'яснення, хоча бувають необгрунтованими і часто носять суперечливий характер, використовуються спеціальними суб'єктами у сфері протидії корупції та навіть судами.

Тому Р.Стефанчук запропонував уточнити повноваження НАЗК, яке повинно давати саме індивідуальні роз'яснення і лише за зверненнями суб'єктів, на яких поширюється дія Закону про запобігання корупції.

Також проектом пропонується уточнити коло таких суб'єктів в частині осіб, прирівняних до уповноважених на виконання функцій держави (п. 2 ч. 1 ст. 3). До таких будуть віднесені особи, які постійно або тимчасово обіймають посади керівників, заступників керівників юридичних осіб публічного права, і особи, які постійно або тимчасово обіймають посади членів виконавчого органу чи входять до складу наглядової ради акціонерного товариства (крім державного банку), у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі.