Податкові органи вкрай неохоче переглядають податкові повідомлення-рішення, надіслані підприємствам за результатами перевірок. Аби в адміністративному порядку (без звернення до суду) ППР були визнані необгрунтованими або такими, що суперечать вимогам законодавства, у платника податку мають бути беззаперечні аргументи.

Головне управління ДПС у м.Києві провело документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства на предмет законності декларування від’ємного значення з податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено акт, який поштою надіслали платнику. Оскільки цей акт повернувся назад з позначкою «за закінченням терміну зберігання», контролюючий орган вважав його врученим.

Разом із тим, за висновками акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від’ємного значення суми ПДВ та донарахування податку у сумі більше 1 млн. грн. Також, відповідно, були застосовані штрафні санкції у розмірі 266 тис. грн.

У ситуації, що склалася, розбиралися адвокати АО «Скляренко, Сидоренко та партнери», куди підприємство звернулося за правничою допомогою. «Проаналізувавши обставини справи, ми знайшли достатньо переконливі аргументи для скасування ППР, - пояснив асоційований партнер адвокатського об’єднання Андрій Тригуб, який формував правову позицію захисту. – Тож було прийняте рішення оскаржувати рішення податківців в адміністративному порядку, до вищого органу».

Згідно із Податковим кодексом, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК) діяння платника податку. При цьому діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

«Ми звернули увагу на те, що в акті перевірки не було доведено, що діяння, вчинення якого закидали нашому клієнту, було вчинено умисно, що підприємство удавано, цілеспрямовано створило умови для невиконання законодавства. Також повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, хоча і було направлене на податкову адресу підприємства рекомендованим листом, тим не менше, на момент початку перевірки не було вручене. Тобто, платник податку не отримав копії наказу на проведення перевірки. Ще одним процедурним порушенням стало направлення самого податкового повідомлення-рішення на стару, вже не актуальну, адресу юридичної особи, - розповів А.Тригуб. – Усе це в сукупності свідчило про те, що при винесенні ППР було неправомірно застосовано штрафну санкцію відповідно до п. 123.2 ПК».

Проаналізувавши ці доводи, у Державній податковій службі України погодилися з позицією адвокатів та скасували податкове повідомлення-рішення.

«Як свідчить практика, спроби скасувати ППР в адміністративному порядку часто завершуються невдачею, адже вищий податковий орган завжди намагається виправдати дії своїх колег. Відтак, свої основні сподівання на справедливість юристи покладають на суди, - зауважив керуючий партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександр Скляренко. – Втім, судова процедура, особливо коли йдеться про кошти державного бюджету, затягується на роки, бо податківці, іноді всупереч здоровому глузду, тримаються за кожну нараховану копійку аж до Верховного Суду. Тому скасування самою ДПС накладеного штрафу вважаю наслідком фахового підходу наших адвокатів до формування правової позиції, переконливість якої зрештою дозволила оперативно отримати позитивне для клієнта рішення».