або Чому правнича допомога необхідна навіть коли закон на вашому боці

За загальним правилом, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не включається у строк досудового розслідування. Чи означає це, що стоки зупиняються, поки прокурор знайомиться з матеріалами сторони захисту?

Відповідь на це запитання нещодавно дала колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, куди звернувся прокурор, який на день запізнився із подачею в суд обвинувального акта.

Обвинувачених у цій справі представляв партнер Адвокатського об’єднання  «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Тригуб.

Нагадаємо, відповідно до п. 10 ч 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився встановлений строк досудового розслідування.

«З урахуванням прийнятих процесуальних рішень про його продовження, зупинення перебігу, ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, та після обрахування залишків строку ми визначили день, на який припадав кінцевий строк для закінчення кримінального провадження. Втім, затверджений прокурором обвинувальний акт надійшов до суду нарочно лише на наступний день. У таких випадках справа закривається. Що, власне і зробив суд першої інстанції відповідною ухвалою за нашим клопотанням», - розповів адвокат.

Прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд справи.

Як аргумент було наведено, що з приписів ст. 219 КПК випливає, що строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження стосується усіх сторін: як захисту щодо матеріалів прокурора, так і прокурора – стосовно матеріалів захисту. І цей строк ознайомлення сторонами не включається до строків досудового розслідування.

Прокурор наголошував на звичному раніше підході, за яким строк досудового розслідування продовжив свій перебіг саме з часу ознайомлення стороною обвинувачення з наданими стороною захисту матеріалами. Тож обвинувальний акт було подано до суду вчасно.

Втім колегія суддів погодилася із доводами сторони захисту, а аргументи прокурора – відхилила.

Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Разом з тим, Верховний Суд дав системний аналіз положень ст. 290 КПК (постанова від 26.10.2022 у справі №401/217/20), відповідно до якого  матеріалами досудового розслідування є лише матеріали, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Стороною захисту надаються матеріали, речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надається доступ до житла чи іншого володіння. І відповідно до ч. 1 ст. 317 КПК матеріалами кримінального провадження є документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження та долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Тож ч. 5 ст. 219 КПК чітко встановлює, що строк ознайомлення стосується саме матеріалів досудового розслідування, а не матеріалів сторони захисту. Ознайомлення з останніми не включається у строки, передбачені цією статтею.

Зрештою колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновком суду першої інстанції, щодо обчислення дня закінчення строку досудового розслідування та що прокуратура звернулась до суду з обвинувальним актом вже після закінчення строку досудового розслідування.

Зважаючи на це, апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення.

У подальшому аналогічний висновок у подібній справі навела і Об’єднана палата ККС ВС (постанова від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18).

«Випадки, коли правоохоронці намагаються приховати власні помилки через довільне тлумачення норм закону є буденним явищем. Адже такі помилки можуть безпосередньо впливати як на грошове утримання, так і на подальшу кар’єру чиновника. І кейс, над яким працював Андрій Тригуб, можна вважати показовим, - коментує ситуацію, що склалася, керуючий партнер адвокатського об’єднання Олександр Скляренко. – І тут кожен має враховувати два моменти. По-перше, будь-яка процесуальна норма покликана забезпечити принцип правової визначеності і зрештою – справедливий суд вже у широкому розумінні. По-друге, за кожною спробою правоохоронця уникнути відповідальності за допущені ним помилки розслідування завжди стоїть доля конкретної людини. Вона не завжди розуміється на нормах кодексів та особливостях їх тлумачення. Відтак, відсутність належної правничої допомоги може змарнувати можливості, коли закон об’єктивно на вашому боці».