Уряд пропонує перевести Систему єДозвіл із режиму експерименту в постійний механізм для отримання окремих дозвільних і ліцензійних послуг. Це підвищує практичне значення точності даних у державних реєстрах.

Мінекономіки підготувало та оприлюднило для обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання функціонування Єдиної державної електронної системи дозвільних документів».

Документом пропонується затвердити Положення про Єдину державну електронну систему дозвільних документів та Порядок надання деяких електронних публічних послуг засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, які визначать правовий статус, функціональні можливості, організаційні та технологічні засади роботи Системи єДозвіл, функції її власника і технічного адміністратора, а також особливості інформаційної взаємодії з іншими електронними ресурсами.

Потреба в новому регулюванні пов’язана із завершенням у липні 2026 року експериментального проєкту, запровадженого постановою Кабміну від 05.07.2024 № 795. Автори ініціативи переконані, що закріплення системи на постійній основі має запобігти правовому вакууму та забезпечити беазперервність уже реалізованих електронних послуг.

За оцінкою керуючого партнера Адвокатського обʼєднання «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександра Скляренка, це означає, що рішення про перехід від експерименту до повноцінного застосування єДозволу на державному рівні фактично вже прийнято. 

Він нагадав, що експериментальна модель застосовувалася до окремої групи послуг у сферах охорони праці, валютного регулювання та ліцензування (декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, ліцензії у сферах ветеринарної практики, туроператорської діяльності, дошкільної освіти КМДА, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також супровідні ліцензійні дії та скарги здобувачів ліцензій і ліцензіатів). «Тож проєкт переводить уже апробовані в межах експерименту механізми єДозволу в постійне регулювання», – пояснив адвокат. 

Йдеться про електронну взаємодію з Порталом Дія, ЄДР, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиною державною електронною базою з питань освіти, Державним реєстром санкцій, інформаційною системою Казначейства та іншими ресурсами. Подані документи аналізуватимуться на предмет повноти, відповідності формату, логічності та достовірності. За результатами такого аналізу система визначатиме рівень ризику: для низького рівня можлива автоматична реєстрація документа, для високого — розгляд за участю посадових осіб.

О.Скляренко звертає увагу, що така модель по суті дає бізнесу новий інструментарій, який водночас створює й практичні ризики. «Як визнають в самому Мінекономіки, чинна модель подання заяв є фрагментованою, а інформація про видані документи розпорошена між різними системами. Частина таких даних ведеться у застарілих форматах або локальних таблицях. Тож із запровадженням єдиного середовища для обліку дозвільних документів, ліцензій, декларацій та інших інструментів державного регулювання усі помилки стануть більш видимими. Якщо в ЄДР буде застаріла інформація, якщо не збігатимуться дані про керівника, місце провадження діяльності, право користування приміщенням чи інші відомості, проблема може виникнути ще до змістовного розгляду заяви. Тому актуальність реєстраційних, корпоративних і дозвільних даних фактично стає елементом бізнес-комплаєнсу», — пояснив адвокат.

І це є одним із найбільш практичних аспектів для бізнесу.  «Компанії варто не чекати моменту подання заяви, а заздалегідь перевіряти власний цифровий профіль: дані в ЄДР, документи на майно, відомості про ліцензії, місця діяльності, уповноважених осіб. У паперовій процедурі частину неточностей можна було пояснювати в комунікації з органом. У цифровій процедурі така неточність може стати бар’єром», — вважає О.Скляренко.

Також система єДозвіл має містити інформацію про розгляд скарг здобувачів ліцензії та ліцензіатів на рішення, дії чи бездіяльність органів ліцензування. Через електронний кабінет уповноважені посадові особи зможуть отримувати, розглядати документи, формувати рішення та забезпечувати заявників інформацією про перебіг і результати розгляду. «Для спорів це матиме доказове значення, – звертає увагу адвокат. – Електронна система фіксує час подання документів, їх зміст, статус розгляду, дії органу та результат. У разі конфлікту з органом ліцензування бізнес отримує більш структурований цифровий слід, який може бути використаний для адміністративного оскарження або судового захисту».