Запис у Єдиному реєстрі боржників матиме жорсткіші наслідки для відчуження і застави майна. У разі звернення щодо його відчуження або передачі в заставу наявність відомостей в цьому реєстрі дедалі частіше означатиме неможливість вчинення такої дії.

Відповідні новели передбачає Закон № 4833-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження», який був ухвалений Верховною Радою 7 квітня і перебуває на підписі в Президента.

У чинній редакції статті 9 Закону «Про виконавче провадження» державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси та інші уповноважені суб’єкти, коли до них звертається боржник щодо майна, зобов’язані повідомити про це виконавця. Закон № 4833-ІХ змінює цю модель саме для випадків відчуження та/або застави: наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників стає підставою для відмови у вчиненні такої дії, крім прямо визначених законом винятків. 

Одночасно закон передбачає автоматизовану взаємодію реєстру боржників з іншими реєстрами, а після сплати коштів у повному обсязі в окремих провадженнях автоматизована система формуватиме повідомлення про погашення заборгованості, яке стане підставою для виключення боржника з реєстру та зняття арешту з коштів, електронних грошей і цінних паперів.

Ця логіка проводиться і через спеціальні акти. Так, у ст.ст. 49, 55 Закону «Про нотаріат» уточнюється, що відомості про особу в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у посвідченні договорів щодо відчуження або передачі майна в заставу, а договори про відчуження чи заставу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості та транспортного засобу посвідчуються за відсутності таких відомостей, якщо інше не передбачено законом.  У ст.ст. 10, 24 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з’являються окремі підстави для відмови в реєстрації права власності та іпотеки щодо майна особи, внесеної до реєстру, а також передбачається електронна інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав і Єдиним реєстром боржників. Для транспортних засобів запроваджується перевірка власника в реєстрі під час перереєстрації або зняття з обліку (ст. 34 Закону «Про дорожній рух»), а для депозитарної системи — обов’язок повідомляти виконавця про відкриття або закриття рахунку в цінних паперах особі, відомості про яку внесені до Єдиного реєстру боржників (ст. 5 Закону «Про депозитарну систему України»).

За оцінкою керуючого партнера АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександра Скляренка новий закон посилює позицію стягувача і ускладнює виведення майна боржниками, але водночас підвищує ціну помилки для сумлінного контрагента, який занадто поспішно заходить в угоду.

«Практичне значення для бізнесу полягає в тому, що перевірка Єдиного реєстру боржників перестає бути формальністю, – зауважив він. – Перед купівлею майна, прийняттям його в заставу, фінансуванням під забезпечення або корпоративною реструктуризацією компаніям потрібно окремо перевіряти не лише сам актив, а й статус його власника. Якщо заходити в угоду без такої перевірки, можна зіткнутися не лише з блокуванням нотаріальної чи реєстраційної дії, а й з ризиком подальшого спору щодо самої угоди. Відтак доведеться переглянути звичні процедури юридичної перевірки перед укладенням та завершенням угоди».

Окремо О. Скляренко прокоментував інформацію щодо можливого спрощення звернення стягнення на житло. «Навколо законопроєкту були побоювання, що він нібито спрощує звернення стягнення на єдине житло боржника, зокрема за комунальні борги, – нагадав адвокат. – Але якщо дивитися на фінальний текст, то нових підстав для такого стягнення закон не вводить. Навпаки, поріг, до якого не здійснюється звернення стягнення на єдине житло, підвищено з 20 до 50 мінімальних заробітних плат (більше 400 тис. грн.). Тобто в цій частині йдеться радше про розширення захисту власників житла, а не про його звуження».