Методика визначення можливості здійснення управління активом (активами),  затверджена постановою Кабміну від 04.06.2026 № 710, не є гарантією захисту власника чи кредитора, але вона формалізує етап до передачі активу в управління АРМА. Саме тут з’являється можливість фіксувати стан майна, витрати і ризики.

Таку оцінку нормативно-правовому акту, що набрав чинності 6 червня 2026 року, дав партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Тригуб. 

В Агентстві з розшуку та менеджменту активів прийняття документа назвали важливим етапом реалізації реформи системи управління арештованими активами та впровадження нових механізмів. На їхню думку, відтепер процедура оцінки активів здійснюватиметься за чіткими та уніфікованими правилами, що сприятиме підвищенню прозорості та обґрунтованості управлінських рішень.

Згідно з методикою, АРМА проводитиме ідентифікацію арештованого активу за зверненням прокурора. До такого звернення додаються ухвала про арешт майна, документи про право власності, оцінку, технічні характеристики, місцезнаходження, економічний стан, обтяження та інші наявні матеріали. 

Під час ідентифікації агентство має встановити характеристики активу як об’єкта правовідносин, суб’єктів, які мають права щодо нього, наявні арешти, застави чи інші обмеження, а також ринкову вартість. Також передбачені обстеження й огляд активу, фото- та відеофіксація, опис і документування його фізичного стану. 

За результатами визначатиметься можливий спосіб управління з урахуванням потенційних доходів, витрат на зберігання й обслуговування, наявності попиту та порівняння економічного ефекту від управління і реалізації активу.

У звʼязку із цим Андрій Тригуб звернув увагу на те, що раніше дискусія часто зводилася до формального питання: чи може актив бути переданий в управління. Тепер акцент переноситься на попередню ідентифікацію активу, питання його економічного потенціалу, витрат на утримання, ризики втрати вартості та порівняння управління з іншими способами поводження з майном.

«Зростає значення участі власника або його представника під час огляду майна, фіксації його стану, надання документів про право власності, обтяження, технічні характеристики, фактичний економічний стан і витрати на утримання, – звернув увагу адвокат. – Саме ці дані можуть впливати на висновок АРМА щодо того, чи доцільне управління активом і який спосіб такого управління є оптимальним».

Для кредиторів методика важлива тим, що під час ідентифікації мають виявлятися обтяження, застави та інші правові обмеження щодо активу. На думку партнера АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» це створює додаткову процесуальну точку, на якій кредиторський інтерес може бути зафіксований до передачі майна в управління. «Це не усуває конфлікт між арештом у кримінальному провадженні та приватноправовими вимогами кредиторів, але дає більше підстав вимагати, щоб такі права не ігнорувалися під час визначення моделі управління», – застеріг він.

Також методика робить актив більш прогнозованим для потенційних управителів ще до конкурсу. «Учасник відбору зможе краще оцінити дохідність, витрати, кадрові й технічні потреби, регуляторні обмеження та ризики, – вважає Андрій Тригуб. – Це має зменшити ситуації, коли управитель стикається з проблемами, які не були очевидними для нього на старті».