27 травня Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про публічні закупівлі». Одна зі змін стосується оцінювання тендерних пропозицій, коли замовник враховує не лише ціну. Як це вплине на бізнес – пояснив керуючий партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександр Скляренко.

Чинний Закон від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» дозволяє замовнику застосовувати під час оцінки пропозицій ціну разом з іншими критеріями. 

Так, ч. 3 ст. 29 закону визначає три можливі критерії оцінки: ціну, вартість життєвого циклу або ціну разом з іншими критеріями оцінки. До таких критеріїв, зокрема, можуть належати умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології, підготовка кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища або соціального захисту, якщо вони пов’язані з предметом закупівлі. Інші критерії можуть впливати на результат закупівлі, але ціна залишається основним елементом оцінки, бо згідно з ч.8 цієї ж статті питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.

У новому законі підхід схожий. Критеріями оцінки тендерних пропозицій також називаються ціна, вартість життєвого циклу або ціна разом з іншими критеріями оцінки, які повинні бути пов’язані з предметом закупівлі, у тому числі якісними, екологічними та/або соціальними аспектами (ч.3 ст. 32). У разі застосування інших критеріїв, крім ціни, у тендерній документації має визначатися їхній вартісний еквівалент або питома вага в загальній оцінці тендерних пропозицій. Однак правило про мінімальну питому вагу ціни на рівні 70 відсотків у новому законі відтворено не було, попри відповідні пропозиції народних депутатів. 

При цьому «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачають, що до кінця 2027 року під час визначення найкращої тендерної пропозиції правило питомої ваги критерію ціни на рівні 70% зберігатиметься у разі відкритих торгів та закупівель із використанням динамічної системи закупівель. У разі застосування інших способів закупівель поріг знижується до 40%.

Замовник застосовуватиме критерії оцінки з урахуванням методики, яку має затвердити Кабінет Міністрів. 

За оцінкою Олександра Скляренка, така зміна моделі дає замовникам більше дискреції при визначенні переможців, оскільки після завершення перехідного періоду саме замовник визначатиме як додаткові критерії, так і їхню вагу з урахуванням урядової методики. Проте для добросовісного бізнесу це не обов’язково негативна зміна. 

«У низці закупівель найнижча ціна не завжди означає найкращу пропозицію, – говорить адвокат. – Але відсутність мінімальної гарантованої ваги ціни посилює значення тендерної документації. Якщо нецінові критерії будуть достатньо чіткими і вимірюваними, вони можуть допомогти оцінити не лише вартість, а й якість пропозиції. З іншої сторони, формулюванням критеріїв можна створювати переваги для окремих учасників».

Тож компаніям доведеться уважніше аналізувати не лише очікувану вартість закупівлі, а й методику оцінки, – застерігає керуючий партнер адвокатського обʼєднання. «Бізнесу варто готуватися до того, що конкурентна ціна сама по собі може виявитися недостатньою. Доведеться сильніше працювати з доказовою частиною пропозиції: документами про якість, технічні характеристики, досвід, гарантійні умови, екологічні, соціальні та інші показники».

Новий закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але вводитиметься в дію через дев’ять місяців, за певними винятками.