Запит українського суспільства на покарання колаборантів може нівелювати будь-які наслідки порушень процесуального законодавства, в тому числі, сумніви у доведеності вини, якщо такі матимуть місце. 

Таку думку під час 12-th Kyiv Criminal Law Forum, організованого Асоціацією адвокатів України, висловив партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Тригуб.

Обґрунтовуючи ці тези, він нагадав досвід, винесений міжнародною спільнотою з Другої світової війни. П’ята колона, диверсанти, психологічна війна для підриву морального духу, – усі ці нові загрози змусили держави формалізувати кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність.

Застосування на практиці державами світу мало свої відмінності. Так, якщо у Сполучених Штатах Америки було лише 10 процесів, у яких громадянам закидали допомогу диверсантам на території країни та співпрацю з Німеччиною та союзниками за кордоном, то у Франції було 125 тисяч обвинувачених станом на липень 1946 року. Тож кількість колаборантів прямо залежала від того, чи була та чи інша країна окупованою.

А такі країни як Нідерланди, Данія, Бельгія та Швеція посилили кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність ретроспективно.

«Попри те, що теорія ретроактивного правосуддя зазвичай вважається неприйнятною у цивілізованих країнах, законодавчі органи та судова система цих країн вважали, суворе дотримання доктрини відсутності зворотної дії серйозно перешкоджало б ефективним діям проти багатьох обвинувачених», - пояснив Андрій Тригуб. 

У 1947 році, надаючи оцінку цим явищам, кращі юристи США разом із вченими Єльського університету виходили з того, що судові процеси не можна оцінювати виключно з точки зору справедливості чи несправедливості результату щодо підсудних. На їхню думку зробити це означало б ігнорувати гіркоту, яку пережили суспільства цих країн через військові дії, і ігнорувати гостроту надзвичайно напруженої політичної ситуації.

«Можна прогнозувати, що і в Україні внутрішнє переконання суддів буде далеким від ідеалів презумпції невинуватості. І такі «перекоси» цілком можуть бути визнані виправданими на міжнародному рівні», - переконаний партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери».