Проблема неправомірного вилучення комп’ютерної техніки під час обшуку, яку намагаються вирішити у проекті №9211, полягає не стільки у недосконалому законі, скільки у його застосуванні.

Таку думку у коментарі «Закон і Бізнес» висловив керуючий партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Олександр Скляренко.

Журналісти видання досліджували положення нещодавно зареєстрованого проекту «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення окремих положень з метою забезпечення захисту прав учасників кримінального провадження».

Зокрема, пропонується замість вилучення під час обшуку комп’ютерної та іншої техніки, копіювати на носії ту інформацію, яка цікавить правоохоронців.

У такий спосіб автори законодавчої ініціативи планують посилити захист ведення бізнесу, збалансувати інструменти сторони обвинувачення та сторони захисту в частині реалізації завдань та прав. Зокрема – підвищити вимоги до якості та змісту процесуальної поведінки учасників під час досудового розслідування.

Основні терміни КПК пропонується доповнити «пристроями для обробки, передавання та зберігання інформації в електронному вигляді». Сюди підпадуть інформаційно-комунікаційні системи, комп’ютери і периферія (принтери, сканери, UPS), смартфони та планшети, мережеве обладнання  (модеми та маршрутизатори) та навіть банкомати і термінали для обслуговування населення. Іншими словами, будь-яке обладнання та його складові, призначене для зберігання, обробки та передавання інформації в електронному вигляді.

Такі пристрої пропонується визнавати речовими доказами за двох умов:

- у разі, якщо вони самі були знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення та/або

- будуть піддані експертному дослідженню або використані безпосередньо у якості доказу.

У тому випадку, якщо процесуальним джерелом доказу певного факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є документ, який міститься на пристрої, такий пристрій для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або його складові речовим доказом цього ж факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не визнаватиметься.

І за загальним правилом буде встановлено заборону вилучати ці пристрої, а також порушувати роботу комп’ютерних та інших мереж, якщо знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення виступає інформація, що в них міститься.

Водночас, у разі вилучення пристроїв правоохоронці будуть зобов’язані надати власнику можливість копіювати інформацію, що міститься у цих пристроях. Або безпосередньо під час вилучення, або (якщо неможливо) протягом трьох робочих днів з дня звернення власника із заявою.

«Традиційно для кожного правила, якщо воно не є абсолютним, існують певні винятки. І на практиці саме ці винятки згодом підміняють правило, - зауважив Олександр Скляренко. – Не заперечуючи благі наміри, закладені у проекті, думаю, що правоохоронці в разі потреби знайдуть обґрунтування як для визнання носія речовим доказом (наприклад, під приводом необхідності проведення експертизи), так і для неможливості копіювання з носія інформації під час його вилучення. Саме тому професійна робота адвоката під час слідчих дій була і залишиться необхідною».